Герб м.Долинська Офіційний сайт міста Долинська
Документи
Меню сайту


Категорії каталога
Культура та освіта [19]


Форма входу


Пошук


Друзі сайту
        Верховна Рада України


        Державна податкова адміністрація України


Наше опитування
Оцініть наш сайт
Всього відповідей: 130



Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Вітаю Вас, Гість · RSS 18.07.2025, 08:35
Головна » Статті » Культура та освіта » Культура та освіта

Таланти степового краю

 Народилася в Долинській і дитяча письменниця Людмила Коростіна.

 Коростіна Людмила Яківна народилася 30.06.1917 року, ст..Долинська – померла 6.04.1988 року, м.Курськ, Російська Федерація. Російська дитяча письменниця. Закінчила Миколаївський будівельний технікум. Працювала на будівництві, літпрацівником газети «Шлях залізничника», в «Актюбинской правде», власкором «Известий». Авторка книг для дітей  «День рождения» (1951), «Красный галстук» (1952), «Артек на Урале» (1954), «Маленькому другу» (1956), «Тропой отважных» (1960), «Спор» (1960) та інших.

  Доля закинула її з України на чужину. Жила вона в Азії, Європі, найдовше – в Росії – в Оренбурзі, а останні 5 років – у Курську, в родині доньки Валентини. З листів відкривається нам душа чесна і чиста, інтелігентна, залюблена в життя, людей, творчість, в Україну.

ЇЇ вірші для дітей схожі на неї: добрі, життєрадісні, енергійні.

  Дождик

Было пасмурно с утра.

Говорила мне сестра:

- Заходи скорее в дом,

Будет дождик, будет гром!

- Нет, побегаю в саду,

Здесь я дождик подожду!

По верхушкам тополя

Капли вдруг захлопали,

Свежим ветром потянуло,

Где – то молния блеснула.

Но с ударом первым грома

 Я была, конечно, дома.

У своїх листах Людмила Яківна писала: «И если я о чем – нибудь жалею в жизни, так это о том, что в круговороте дел и забот не нашла потом возможности побывать на своей родине, поклониться земле, которой стольким обязана…»

Янтари детства

Живи, моя Долинская,

Среди степных долин!

Осталась сердцу близкая

Ты до моих седин.

Уже спина сутулится,

Но старость – не беда,

Когда родная улица

Ведет через года.

И, радуя заранее,

Летящий дарит шаг.

Вот детства утро раннее

Вздымает алый флаг.

Вот на лету черешни я

Срываю янтари,

Качаюсь над скворечнями.

На уровне зари.

И любо мне качание

С ознобным ветерком.

О детство беспечальное,

С мечтами ни о ком!..

С зимою и салазками.

Когда летишь в сугроб,

И со слезой над сказками,

Прочтенными взахлеб.

Еще страница первая

Открыта в книге той,

Что постигают нервами,

Наукой не простой.

И счастлив, кто при чтении

Берет в поводыри

Надежду и терпение,

И детства янтари.

Есть сила исполинская

В краю, где мы росли…

Перед тобой, Долинская,

Склоняюсь до земли.

 

Категорія: Культура та освіта | Додав: galina (04.11.2010)
Переглядів: 515
 Хостинг від uCoz                                   Долинська міська рада